У XVIII столітті ці системи стали основою жестових мов, розроблених Шарлем Мішелем де л'Епе у Франції та Самуелем Гейніку в Німеччині. Від Гейніке і де л'Епе веде початок більшість сучасних мов глухонімих. Зазвичай глухонімі з різних країн розуміють один одного, якщо використовують ту саму жестову мову.
Перші мови жестів виникли у XVIII столітті. Їх авторами стали француз Шарль Мішель де л'Епе та німець Самуель Гейніке. Більшість сучасних жестових мов, яких на даний момент налічується понад 120 у світі, ґрунтуються саме на цих перших мовах жестів.
Вільям Стоукі Вперше морфологію жестового мови описав Вільям Стоукі у книзі «Структура жестового, що вийшла в 1960 р. мови». За Стоуки, кожен жест цього мови (функціонально близький морфемі – мінімальної значимої одиниці звукових мов) складається з хиром (від грец.
Віктора Івановича Флері В Росії перші спроби зрозуміти, що таке російська жестова мова, були здійснені ще в XIX столітті. Вони пов'язані з ім'ям Віктора Івановича Флері – педагога, а згодом і директора Петербурзького училища глухонімих, який створив перший словник російської жестової мови.