У неї закохуються поет П’єр Гренгуар, священик Клод Фролло та потворний дзвонар – горбань Квазімодо. Фролло за допомогою Квазімодо намагається вкрасти Есмеральду, але її рятує офіцер Феб де Шатопер. Есмеральда закохується у свого рятівника. Образ Есмеральди в романі складний і трагічний.
Згубна пристрасть Клода Фролло протистоїть глибокому й чистому коханню Квазімодо. Він кохає Есмеральду абсолютно безкорисливо, ні на що не претендуючи й нічого не очікуючи від коханої.
На жаль, те, що Гудула – мати Есмеральди, з’ясовується надто пізно. Доглядачка ховає дівчину від варти, але циганка робить фатальну помилку: побачивши серед солдатів Феба, вона наївно кличе коханого. Героїню твору було повішено, а Пакетта невдовзі померла, не витримавши другої втрати доньки.
За зустріччю капітана і циганки спостерігає Клод Фролло. Одержимий ревнощами, він завдає удару кинджалом Есмеральди в спину капітана. Потім він ховається з місця злочину. Есмеральду, як єдину з присутніх, звинувачують у вбивстві Феба.