Присудок – це головний член двоскладного речення, який позначає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок співвідноситься з підметом за змістом і граматично.
Присудок – це головний член двоскладного речення, що позначає предикативну (модально-тимчасову) ознаку предмета, названого підметом. Залежно від того, якою частиною мови виражено основне лексичне значення присудка, розрізняють присудок дієслівний та іменний.
Присудок позначає дію або стан предметів, осіб, дій, якими виражено підмет. Дієслово може бути в різних формах способу та часу. У теперішньому часі ця зв’язка може бути нульовою, тобто формально не вираженою: Пушкін був сміливий, чесний у своїх переконаннях.
Основні типи присудків: простий дієслівний, складений дієслівний, складений іменний.