Олег організував структуру держави в такий спосіб, щоб у управлінні територіями йому допомагали місцеві князі та намісники. Надалі він продовжив розширення держави за рахунок довколишніх територій. Під владу київського князя 883 року відійшли землі древлян, 884-го – сіверян і 885-го – радимичів.
Князь Олег на світанку свого правління, а саме в 882 році, здійснив похід з Новгорода до Києва. Все своє правління він присвятив збиранню російських земель на одній території навколо міста Київ, тим самим започаткувавши утворення централізованої давньоруської держави.
Утворення єдиної держави Київської Князь Олег головне завдання у період свого правління вважав розширення кордонів залишеного йому князівства. Треба було встановити контроль над водним торговим шляхом, що пролягав Наддніпрянщиною, щоб безперешкодно вести торгівлю зі Східною Візантією.