Міастенія у 85% випадків починається з очної симптоматики та приблизно у 50-80% випадків прогресує у генералізовану форму протягом двох років. Якщо протягом двох років симптоми не прогресують, то 90% випадків зберігається очна форма міастенії.
Основними ознаками міастенії є птоз нижньої повіки, порушення жувальної та ковтальної функції, гугнявість голосу. Діагноз ставиться виходячи з аналізу крові на антитіла до рецепторів постсинаптичної мембрани, і навіть результатів прозеринової проби.
При міастенії організм починає активно виробляти антитіла до рецепторів, що реагують на підвищення концентрації ацетилхоліну. В результаті вони поступово руйнуються, і якість реакції м'яза на збудження постійно погіршується. Чим інтенсивніше працює м'яз, тим помітніше знижується якість роботи синапсу.
Міастенія очей вважається локалізованою формою захворювання. Однак, якщо хворий не отримує відповідного лікування, то за статистикою протягом наступних двох років у 50% пацієнтів розвинеться генералізована форма.