Заявляється про терапевтичну дію пірацетаму у хворих на ішемічну хворобу серця в літньому та старечому віці. Відзначено посилення дії антиангінальних препаратів, зниження потреби в нітрогліцерині, регресія ознак серцевої недостатності.
Нервозність, збудження, дратівливість, неспокій, розлад сну, гастралгія, нудота, блювання, діарея, закреп, анорексія, запаморочення, головний біль, екстрапірамідні порушення, судоми, тремтіння, підвищення сексуальної активності; рідко – слабкість, сонливість; у літніх людей – прискорене виникнення ангінальних нападів.
Протипоказання Індивідуальна непереносимість пірацетаму або похідних піролідону, а також інших компонентів препарату. термінальна стадія ниркової недостатності, гостре порушення мозкового кровообігу, психомоторне збудження, на момент призначення препарату, хорея Гентінгтона. Дитячий вік до 3 років.
Пірацетам застосовують у разі хронічних порушень мозкового кровообігу, нейроциркуляторної дистонії, неврозів (особливо з явищами фізичної та психічної астенії), хронічного стресу (Слизкова Ю.Б., 2003), а також при відзначуваних у літньому та старечому віці порушеннях вищих психічних функцій.