Першоджерелом є грецьке слово mousike. У давньоруській мові (XII ст.) Слово мало форму "мусикия". Музика – це «мистецтво, яке передає дійсність ритмічно та інтонаційно організованими звуками».
Ще раніше – ін. -рус. мусикия (XII–XVII ст.), мусика (Котошихін). Форма музика прийшла через укр.
У російською літературному мовою XIX століття закріпилося наголос на перший склад –музика», хоча у Пушкіна і (пізніше) у кучкістів зустрічається архаїчне наголос на другому складі – «музика». У давньоруській мовою аж до XVIII століття в такому ж значенні використовувалося слово Мусікі (від грец.
Народна музика, музичний фольклор, традиційна музика – музично-поетична творчість народу, невід'ємна частина народної творчості, що існує, як правило, в усній формі, що передається з покоління до покоління.