Початком історії Виборга вважається 1293 рік. Саме в цей час Торкель Кнутсон, маршал Швеції та регент малолітнього короля, під час чергового походу на Схід заснував поселення на Воловому острові. Згодом воно отримало свою назву – Виборг.
За деякими літописами, ці місця на Карельському перешийку між Фінською затокою і Ладозьким озером, були обжиті першими поселенцями, предками сучасних карел, ще тисячоліття тому. Саме місто Виборг був заснований шведами під час одного з останніх хрестових походів.
13 (24) червня 1710 р. в ході Північної війни між Росією та Швецією 1700-1721 р.р. російські війська на чолі з Петром I переможно вступили у шведську фортецю Виборг. Петро I надавав великого значення взяттю Виборга, оскільки володіння містом закріпило за російською державою вихід до Балтійського моря.
До 1480 Виборг був обнесений стіною з 15 вежами, з яких збереглася лише Кругла та Башта ратуші. Названа була ця фортеця Кам'яне місто. У 1478 р.