Бітова глибина цифрового запису визначає, скільки розрядів використовуються для зберігання кожного семпла аналогового сигналу. Стандартна бітова глибина аудіо на компакт-диску – 16, а частота дискретизації – 44,1 кГц. Це означає, що кожної секунди формуються 44 100 семплів, кожен із яких містить 16 біт інформації.
Поряд із частотою дискретизації є таке поняття як розрядність чи глибина звуку. Розрядність – це кількість біт цифрової інформації кодування кожного семпла. Простіше кажучи, розрядність визначає "точність" виміру вхідного сигналу.
Частота дискретизації безпосередньо впливає на те, наскільки чистим (без перешкод та шумів) та якісним буде звук. Чим вище частота, тим краще. Для більшості музичних програм найкраще підходить частота дискретизації 44,1 кГц. 48 кГц зазвичай використовується для створення музики або іншого аудіо для відео.