Епі́тет – визначення, що надає вираженню образності й емоційності, підкреслює одну з ознак предмета або одне з вражень про предмет.
У широкому сенсі це будь-яке слово, яке визначає предмет, описує його характерні риси. Наприклад: “синє небо”, “теплий ранок”. У вузькому розумінні епітетом називається засіб виразності, який допомагає автору передати ставлення до предмета, надає предмету барвистості, жвавості.
Епітет: веселий деньок, похмура ніч. Порівняння: життя – як велика перешкода, швидкість – як у вітру. Уособлення: хмара злиться, ліс притих. Уособлення: Хмара злиться; ліс завмер; піч тріщить.
Епі́тет (від ін. -грец. ἐπίθετον, букв. – “прикладене”) – означення при слові, що впливає на його виразність, красу вимови.